Вертуни Одеські (Одеський турман)
Походження: Порода українська, виведена в Одесі над Чорним морем і околичних місцях. Початком виникнення породи вважається рік 1840, коли до Одеси було привезено зграю голубів невідомого походження. Вони дали початок породі названій в подальшому вертунами одеськими. Виникло кілька популяцій вертунів одеських в Молдові і на Україні в містах: Бендери, Кишинів, Бердянськ, Ананьєв. Нище зразок класичного вертуна одеського, що відповідає зразку опрацьованому в 1958 році Секцією Голубоводів з України. Загальне враження: Голуб середнього розміру, видовженої та міцної будови, з опущеними та видовженими крилами, характерним профілем голови, плоским і широким хвостом, голоногий. Зразок: Ознаки породності. Голова: Видовжена, вузька (зходиться клином на корінь дзьоба, суха), гладка, округла, з дзьобом творить одну криву (без залому) і переходить плавно в лінію шиї. Очі: Середнього розміру, живі, виразні, перлинного кольору у темних і білих з кольоровою головою, у білих - темні. Вії: Вузькі, світлі, погоджена з забарвленням (у чорних і блакитних легко жарі). Дзьоб: Довгий, досить сильно зігнут додолу, є продовженням лінії голови (без залому між дзьобом і головою), простий незначно закривлений, тілесного кольору. Восковиця – довга, гладка, добре прилягає, біла припорошена. Шия: Відносно тонка і досить довга, плавно переходить в груди. Груди: Відносно вузькі, але сильні, злегка випуклі. Плечі: Довгі, в часі спочинку творять з хвостом пряму лінію. Крила: Довгі, добре прижаті до тулуба, з широкими пружкими пірями, злегка висунуті наперед, приспущені нище хвоста, не торкаються підлоги. Хвіст: Плаский, довгий, широкий (ширина грудей), з 16 - 18 широких і пружких пірїн. Ноги: Середньої довжини, неопірені, червоні. Пазурі в колір дзьоба. Опірення: Гладке, щільно прилягає, має характерний оксамитовий блиск. Забарвлення: Чорні, вишневі з відтінками ( червоні, малинові, темновишневі), льняний з відтінками, блакитні з відтінками (оловяні), білі. Колір та малюнок: - Сплошні: білі, чорні, блакитні з пасами. - Двоколірні: блакитні з чорними пасами, чорні, вишневі, льняний з пасами, всі з білим хвостом і білими маховими першого порядку. - Строкаті: вишневі, чорні, блакитні (добре, якщо голова повністю кольорова і строкатість симетрично розложена). - Барвноголові: чорні, червоні і блакитні з кольоровою головою (кольоровою є сама голова і частина шиї по колу на рівні підборіддя) решта опірення біле; - Гривасті: ся білі, тільки тильна частина шиї забарвлена – чорні, червоні, блакитні. - Темно рожеві голуби: груди темновишневі, голова жара, горло жаре з червоним відблиском, а хвіст, 7-10 пірїн першого махового порядку, пляма на чолі i горлі білі. Сильні недоліки: Груба і кутова голова; сильно загнутий, темного відтінку дзьоб; червона або рожева брів; крила на рівні хвоста але під ним; дашковитий хвіст, вузький, багатошаровий і короткий хвіст, менше ніж 16 пірїн у хвості; висока постава; рожеві і темні очі у кольорових і з кольоровою головою, жовтий колір опірення. Порядок оцінки: Фігура – будова голови – очі – крила – хвіст – постава – колір та малюнок – ноги і загальний вигляд. Група IX льотні Зразок номер 8 Виданий 2001.
|